дотепник
Смотреть что такое "дотепник" в других словарях:
дотепник — а, ч. Дотепна людина … Український тлумачний словник
дотепник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
жартівник — (той, хто полюбляє жартувати), жартун, веселун, кумедник, дотепник, перебендя, сміхун, сміхотун, сміхотворець, скалозуб; пустун (у вчинках) Пор. дотепник, насмішник … Словник синонімів української мови
гострослов — а і гострослі/в, ло/ва, ч., розм. Людина, гостра на слово, на язик; дотепник … Український тлумачний словник
дотепниця — і. Жін. до дотепник … Український тлумачний словник
насмішник — (той, хто полюбляє насміхатися), пересмішник, кепкун, зубоскал, скало[и]зуб Пор. дотепник, жартівник … Словник синонімів української мови
фигляр — жартівник, дотепник … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
